За час карантину наш коледж не міг проводити великі свята, такі як: випускний, день студента, студентська весна. Я дуже люблю організовувати різні проєкти, але через пандемію це було неможливо.

Будучи головою студради, хотілося б залишити щось хороше після себе, гарний спогад про проведені заходи, реалізовані проєкти. Одного разу я почула про так званий «щедрий вівторок» і вирішила, що цю тему потрібно розвивати. Як Ви пам‘ятаєте, уже не вперше зустрічається це свято в нашому коледжі.

Минулого разу, коли був «щедрий вівторок» ми допомогли малозабезпеченим літнім людям, а також привезли діткам з санаторной школи багато солодощів, канцтоварів, одягу і багато інших корисних речей. З малечею зустрітись ми не могли, адже за правилами карантину це було не дозволено. Талановиті дітки часто виступали на День студента у нас, даруючи нам свої запальні танці, тому я пообіцяла, що обов’язково приїду до них разом з дівчатками та  ми їм влаштуємо круте свято. 

І от нарешті весна, карантин послабили і ми змогли організувати  цікавий захід.

Це свято ми організували не самі. Нам допомогли діти-лідери з районної асоціації «Ровесник», які склали ігри та руханки для дітей -  тобто більш розважальну частину заходу. Коротчук Ілона Анатоліївна допомогла  створити більш офіційний сценарій, обравши ведучих, танці від груп «Diamonds” , «Латюз» та декілька пісень від ансамблю «Україночка». Разом ми поєднали це все в потужнє «Свято Весни». Для діток ми купили солодощі, а також подарували їм маленькі сувеніри у вигляді сердечок, на яких були зображені наші емблеми, що завжди  нагадуватимуть про нас. 

Бачити щасливі очі малечі - це щось неймовірне. Вони з таким захопленням та щирістю брали участь у концерті, що інколи ми ледве стримували сльози. 

Ми розуміли, що свято скоро закінчиться, але нам так не хотілось прощатись. Хотілося б і надалі проводити акції, адже наші студенти небайдуже ставляться до таких заходів, а серця діток радіють, а очі сяють щастям.

Будем  сподіватись, що вже восени талановита малеча знову подарує нам свої запальні танці на День студента і наше свято стане яскравішим. Я вдячна Ілоні Анатоліївні, яка підтримала мою ідею і допомогла організувати весь захід, а також асоціації дітей-лідерів «Ровесник», які приєднались до цієї благодійної акції. 

На даний момент, мені боляче дивитись на нашу молодь, яка не робить цей світ кращим, а навпаки - нищить його. Рідко побачиш, як вони допомагають старшим людям, беруть участь в благодійних акціях чи роблять якусь корисну справу. Зараз в молодого покоління в пріорітеті порозважатися, нагулятись, отримати все легко , не доклавши жодних зусиль. Насправді, дуже прикро спостерігати за таким стилем життя нинішньої молоді . 

Проте не вся сучасна генерація така. Я щаслива бачити наших студентів, які активно беруть участь у всіх проєктах. 

Я закликаю кожного робити добрі справи, нехай це буде навіть щось маленьке і не геть вагоме, однак таке приємне і, можливо, довгоочікуване для когось.

Отож робімо цей світ кращий разом!